Колегія суддів судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду розглянула 17 травня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2022 року.

З матеріалів справи стало відомо, що жінка звернулася до суду першої інстанції з проханням: визнати за нею право на приватизацію житлового будинку, розташованого в селі у Великоберезнянському районі; визнати незаконним рішення Лютянської сільської ради від 18.12.2019 №225 про відмову в передачі їй зазначеного будинку в приватну власність шляхом приватизації. Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2020 року залучено Великоберезнянську районну державну лікарню ветеринарної медицини до участі в справі як третю сторону, на стороні відповідачів.

Пізніше позивачка подала до суду заяву про зміну предмета позову та текст зміненої позовної заяви, який містив додаткову вимогу про визнання недійсним технічного паспорта на житловий будинок, виданий КП «ВРБТІ» 29 листопада 2018 року. Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 9 жовтня 2020 року залучено ГУ Держпродспоживслужби до участі в справі як третю сторону, на стороні відповідачів.

Відомо, що чоловік позивачки був поселений у будинок, який перебував у оперативному управлінні Ветеринарної лікарні, у 1983 році. У 2001 році лікарня уклала із чоловіком договір найму житлового приміщення, тому сім’я зареєстрована¸ проживає в будинку та сплачує податки. У 2015 році на замовлення позивачки КП «ВРБТІ» виготовило технічний паспорт на вказаний житловий будинок, що згідно з державними будівельними нормами підтверджує належність будинку до житлового.

В 2019 році Ветеринарна лікарня звернулася до Лютянської сільської ради з метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, і подала технічний паспорт на будинок, виготовлений КП «ВРБТІ» 29.11.2018 року, який суперечить попередньому технічному паспорту, позаяк будинок у ньому зазначений як адміністративний. Також, відповідно до статті 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі не допускається. Крім того, технічний паспорт на будинок від 29.11.2018 був виданий без проведення обов’язкової технічної інвентаризації будинку.

В 2019 році позивачка звернулася до Лютеранської сільської ради зі скаргою на дії Ветеринарної лікарні та із заявою про надання права на приватизацію житлового будинку, у чому їй рішенням ради від 18.12.2019 було відмовлено через те, що будинок є нежитловим, адміністративною будівлею, власником якої є Держпродспоживслужба.

Рішенням суду першої інстанції від 15.06.2022 року змінений позов задоволено частково, визнано право за позивачкою на приватизацію вказаного житлового будинку, в інших вимогах позову відмовлено. Задовольняючи частково, суд виходив з того, що між позивачкою та Ветеринарною лікарнею існують відносини найму жилого приміщення; що вона має конституційне право на житло, тому право на приватизацію підлягає задоволенню. Водночас суд не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла, будинок належить до державної власності, тому підстав для скасування рішення органу самоврядування про відмову в приватизації будинку нема, як і про визнання недійсним технічного паспорта на будинок.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оскаржила рішення суду в частині задоволення позову як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Будинок не належав та не належить до державного житлового фонду, а є адміністративною будівлею, в оперативному управлінні Великоберезнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Крім того, будинок розташований на земельній ділянці із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги. Тому отримання будинку позивачкою у власність у порядку приватизації неможливе через порушення вимог закону щодо порядку набуття права власності в особі уповноваженого державного органу. Держпродспоживслужба просить відмовити в позові повністю.

Оформлене право власності держави на будинок та належну до нього земельну ділянку в особі відповідних державних органів, установ чи підприємств, рівно як і право на визначення способу використання, зміну призначення будинку і земельної ділянки не може заперечуватися як таке. Водночас при вирішенні цих питань власник, у тому числі, й держава, зобов'язаний враховувати обставини використання відповідного нерухомого майна, що склалися фактично. Якщо таке майно використовувалося тривалий час із добровільної згоди уповноваженої на управління ним особи як житло, то виходячи з принципів відповідальності держави перед людиною, добросовісності, належного урядування, забезпечення додержання її прав та недопустимості їх порушення, при врегулюванні питання підлягають врахуванню та дотриманню законні інтереси громадян, житлові, майнові права осіб, які використовували таке нерухоме майно як житло та утримували його.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача Держпродспоживслужби, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, позивачки, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, Закарпатський апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити, а рішення Великоберезнянського районного суду від 15 червня 2022 року в частині задоволення вимоги позову позивачки до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Костринської сільської ради Закарпатської області про визнання права на приватизацію житлового будинку скасувати. У задоволенні цієї вимоги відмовити.

Закарпатський апеляційний суд