3 липня 2023 року Балаклійським районним судом Харківської області було засуджено жительку міста Балаклія Ізюмського району Харківської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 (Колабораційна діяльність) КК України - добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

В червні 2022 року обвинувачена умисно, добровільно зайняла посаду секретаря у відділі діловодства в окупаційній адміністрації держави-агресора – так званій тимчасовій громадянській адміністрації м. Балаклія Харківської області, не пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Обвинувачена добровільно уклала трудовий договір з представником роботодавця в особі так званого голови окупаційної адміністрації держави-агресора – тимчасової громадянської адміністрації м. Балаклія Харківської області, що діяв на підставі наказу так званого голови окупаційної адміністрації держави-агресора – Ізюмської тимчасової цивільної адміністрації, про прийняття її на роботу на посаду секретаря у відділі діловодства в окупаційній адміністрації держави-агресора – так званій тимчасовій громадянській адміністрації м. Балаклія Харківської області.

Працюючи в окупаційній адміністрації держави-агресора обвинувачена опрацьовувала документи, що надходили на адресу її так званого керівництва, приймала участь в нарадах, де фіксувала доповіді всіх присутніх учасників нарад, складала графіки відвідувань окупаційної адміністрації, виготовляла талони в їдальню для її працівників.

Судом їй призначено покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, органах, що надають публічні послуги на строк 10 років без конфіскації майна.

Вирок суду не набрав законної сили. Відповідно до ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.