Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Належне розслідування і судовий розгляд кримінальних проваджень будь-якої кваліфікації є важливими. Але зараз суспільна увага прикута до процесу розслідування та розгляду злочинів агресії і воєнних злочинів, злочинів проти національної безпеки. У цьому контексті важливе місце також займають перспективи розслідування та розгляду міжнародних злочинів і тяжких порушень прав людини.
На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, виступаючи 1 листопада 2022 року на відкритті навчального курсу «Розслідування та судовий розгляд міжнародних злочинів та тяжких порушень прав людини», організованого проєктом ЄС «Право-Justice». Перший модуль курсу був присвячений принципам міжнародного гуманітарного права та основам міжнародних злочинів.
Очільник ККС ВС зазначив, що ця проблематика не є новою для України, адже прийнятий у 2001 році КК України містив розд. ХХ щодо правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Але навряд чи судді України могли спрогнозувати (принаймні до 2014 року), що статті, які вивчалися як теорія в навчальних закладах, доведеться застосовувати на практиці, ще й у таких великих масштабах.
За словами Станіслава Кравченка, перші проблеми правозастосування розд. ХХ виникли після 2014 року. Наприклад, під час застосування ст. 437 КК України «Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни» виникали питання, що таке агресивна війна, хто її може розв’язати. При цьому одна із ключових проблем цієї статті стосується суб’єкта злочину, а саме того, чи підлягають кримінальній відповідальності за ст. 437 КК України особи, котрі не здійснюють військового й політичного керівництва державою-агресором, не наділені службовою компетенцією чи іншими можливостями впливати на прийняття рішень щодо планування, підготовки, розв’язування чи ведення агресивної війни, агресивних воєнних дій та/або контролювати їх виконання. Спікер зауважив, що після 24 лютого 2022 року ця категорія проваджень стала однією із ключових, вона потребує однакового тлумачення змісту правової норми і єдиного застосування в судовій практиці.
Голова ККС ВС детальніше зупинився також на ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни». В межах цієї статті на національному рівні законодавець визначив окремі категорії для кваліфікації: жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території. Водночас цією статтею законодавець відсилає до міжнародного права і міжнародних договорів: застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами. Тобто, як уточнив він, щоб правильно сформулювати обвинувачення і належно здійснювати судовий розгляд, потрібно ознайомитися з міжнародними напрацюваннями та світовою практикою під час воєнних конфліктів. У цьому плані важливим буде досвід міжнародних експертів, які можуть поділитися ним із суддями України.
Спікер зазначив, що оприлюднені Офісом Генерального прокурора цифри щодо зареєстрованих злочинів, вчинених у період повномасштабного вторгнення, вражають, і ця статистика змінюється щодня, адже рф не припиняє обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури, бомбардувати мирні міста, вбивати цивільне населення. Зареєстровано понад 43 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів і понад 18 тис. злочинів проти національної безпеки.
При цьому він нагадав, що на слідчих суддів покладено завдання судового контролю практично від перших етапів слідства; слідчий суддя супроводжує кримінальне провадження до його завершення. Зокрема, на слідчих суддів покладено обов’язок вирішувати можливість здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Як акцентував голова ККС ВС, попри те, що сьогодні кожен українець є певною мірою потерпілим, адже постійно відчуває загрозу своєму життю, життю своїх рідних та близьких, – суддям вкрай важливо забезпечити ефективний та якісний розгляд кримінальних проваджень, пов’язаних із війною максимально відкрито і з дотриманням усіх міжнародних стандартів, зокрема права на захист.
Резюмуючи свій виступ, Станіслав Кравченко запевнив, що Верховний Суд підтримує ідею створення спеціального трибуналу, адже дії керівництва росії щодо розв’язання цієї війни мають бути належно оцінені на найвищому рівні крізь призму міжнародного гуманітарного права. Водночас судді України готові до розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів агресії, воєнних злочинів та злочинів проти національної безпеки.